|
Порой библиотекарь незаметен
Средь множества газет, журналов, книг,
Он ключ хранит ко всем богатствам этим,
Из рук не выпуская ни на миг,
И тем ключом он дверцу открывает
В мир информации, что очень нам нужна,
И информация любая оживает,
Когда становится полезною она;
И хоть живем мы в двадцать первом веке,
И каждому доступен интернет, -
Альтернативы нет библиотеке,
Библиотекарю замены нет!!!
2 квітня 2016
Цікаві факти з життя Миколи Гоголя | |
| За матеріалами Інтернету
Микола Васильович Гоголь належить до найбільш оригінальних письменників усіх часів. Гоголь уперше в українській історіографії заговорив про державну незалежність України. Гоголь одним з перших мав намір створити концептуальну історію України, Філологічний аналіз гоголівських текстів може досить яскраво довести, що навіть пишучи російською, Гоголь використовує лінгвістичні конструкції, притаманні саме українській, а не російській мові. Так, Василь Розанов заявив, що Гоголь \'не наш\', що він \'створював тільки карикатури.. цілу генерацію гуляючих мертвяків, і ми почали ненавидіти все це покоління\'. Слов’янофіл С.Аксаков вважав, що Гоголь \'не любить Росію: тільки А граф Федір Толстой вибухнув словами про те, що автора треба було б \'у кайданах приправити до Сибіру\'. Відомий історик Олександра Єфименко 1902 року писала, що Гоголь був Однією з найбільш ймовірних причин негативного ставлення російських письменників до Гоголя, як і до Т.Шевченка, було не тільки їхнє українське коріння, але й український дух волелюбства, Загальновідомо, що талант, геніальність нерідко супроводжуються різноманітними неординарностями, відхиленнями від норми. Микола Ще за юнацьких років Гоголь почав проявляти зневагу до грошей, через Як і чимало інших видатних постатей, Гоголь у дитинстві не демонстрував успіхів у навчанні. \'Туп, Миколу Гоголя вирізняла феноменальна пам\'ять. Жодна деталь, М.Гоголь часто згадував три роки, які він пропрацював дрібним Життя Миколи Васильовича й донині оповите таємницями. Однією з Дитинство Миколи Гоголя пройшло в селі Василівці (тепер Гоголеве) у Гоголь упродовж життя страждав на різні фобії, наслідком чого Крім цього психічного комплексу, письменником нерідко оволодівав За спогадами сучасників Гоголя, до власної смерті письменник ставився І до цього часу Гоголь викликає до себе неоднозначне, нерідко суперечливе ставлення. Володимир Водночас Пантелеймон Куліш вважав, що Гоголь \'покликав українців до Добре сказав Євген Сверстюк, що якби Микола Васильович жив у Ще роблячи перші кроки в літературі, Гоголь пробував мавпувати Літературна обдарованість Гоголя проявилась на повну силу саме Загалом Гоголь відзначався тим, що дуже швидко писав свої твори (йому Гоголь міг безжально знищити написане ним, якщо робота здавалася йому невдалою. Микола Гоголь прожив складне й водночас дивовижне життя. Усе коротке життя Гоголя – це і драма, і містика, і гра. Й суцільна загадка, до якої будемо неодноразово повертатись у наших пошуках істини. |
2 квітня 2016
Микола Гоголь (1809 — 1852)
Микола Васильович Гоголь (20.03.1809, Великі
Сорочинці — 20.02.1852, Москва) — геніальний український письменник, що
писав російською мовою і став класиком російської літератури.
Основні дати життя і творчості Миколи Гоголя
(З книжки \'Тарас Бульба\', видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»)
1809
20 березня (1 квітня за старим стилем) у Великих Сорочинцях
у маєтку відомого лікаря Михайла Трохимовського народився Микола
Васильович Гоголь. Марія Гоголь-Яновська, 18-річна мати Миколи Гоголя,
заприсяглася назвати майбутнього сина Миколою на честь чудотворної ікони
Миколи Диканського.
У травні мати з сином повернулася до Василівки, де майбутній письменник
провів перші 9 років життя.
Д. П. Трощинський, сановний родич Гоголів-Яновських (колишній міністр
юстиції Російської імперії!), на честь народження Миколи Гоголя пообіцяв
щорічно сплачувати по 1200 карбованців на його науку. Обіцянку було
дотримано. У три роки Микола Гоголь читав і писав. У п’ять років почав
складати вірші.
1818—1819
Гоголь навчається в Полтавському повітовому училищі.
1820
Смерть дев’ятирічного брата Івана. Велике душевне потрясіння, щоденне
просиджування біля могили брата, з яким разом училися й росли.
1821
У травні Микола Гоголь вступає до Ніжинської ґімназії вищих наук князя Безбородька.
1825
Помирає батько — Василь Панасович Гоголь-Яновський, український
письменник, автор водевілів «Собака-вівця» (текст не зберігся) та
«Простак або Хитрощі жінки, перехитрені солдатом». Був управителем
маєтків та організатором домашнього театру українського поміщика Д. П.
Трощинського в Кибинцях поблизу Миргорода, де й помер у березні 1825
року. Похований у Василівці.
1826
Після літніх канікул (за розповідями ґімназійних товаришів) Гоголь
привіз комедію українською мовою, яку грали в домашньому театрі
Трощинського.
Тоді ж організував театр у Ніжинській ґімназії, ставши водночас його
директором, автором і художником-декоратором. Відтоді театр став його
захопленням. Завдяки М. Гоголю, Є. Гребінці, Н. Кукольнику, В. Забілі,
В. Афанасьєву-Чужбинському, М. Прокоповичу, які в різний час навчалися в
Ніжинській ґімназії, тут зароджується рукописна журналістика: «Метеор
литературы», «Парнасский навоз», «Северная заря», «Литературное эхо»,
«Литературный промежуток» та ін. Гоголь брав найактивнішу участь у
створенні рукописної журналістики, подаючи до них вірші російською та
українською мовами. На жаль, самі видання не збереглися.
1827
Пише поему «Ганц Кюхельґартен». Вирішує стати суддею.
1828
У червні закінчив повний курс ґімназії вищих наук князя Безбородька.
15 грудня з маєтку Трощинського в Кибинцях виїжджає до Петербурга на державну службу.
1829
У журналі «Сын Отечества» (№12) вперше друкує вірш «Италия» без підпису.
Публікує окремим виданням, під псевдонімом В. Алов, писану ще в Ніжині
ідилію «Ганц Кюхельґартен». Після негативної рецензії Полєвого в
«Московском телеграфе» (1829, №12, червень) скуповує і спалює увесь
тираж книжки.
Влітку здійснює морську подорож у Данію, кілька місяців живе
в Любеку. Мотиви поїздки до кінця не з’ясовано.
1829—1830
Служить чиновником у різних відомствах, одержує чин колезького
реєстратора.
У грудні 1830 року виходить у світ альманах «Северные цветы на 1831
год», де було надруковано главу з історичного роману «Гетьман»,
підписану криптонімом ОООО (МикОла ГОгОль-ЯнОвський).
1831
У №1 «Литературной газеты» опубліковано під псевдонімом
П. Глечик главу з повісті «Учитель» та статтю «Декілька слів про
викладання дітям географії» (під псевдонімом Г. Янов).
16 січня в «Литературной газете» №4 надруковано статтю Гоголя «Жінці»,
що вперше підписана прізвищем Гоголь.
Знайомство з Дельвігом, Жуковським, Плетньовим.
Працює учителем у Патріотичному інституті, а також домашнім учителем.
У травні завершив роботу над кількома повістями, що склали перший том
«Вечорів на хуторі біля Диканьки». Перший успіх, тріумф.
Травень. Знайомство з Пушкіним.
На початку вересня вийшла друком перша частина «Вечорів на хуторі біля
Диканьки», до якої увійшли: «Передмова», «Сорочинський ярмарок», «Вечір
проти Івана Купала», «Майська ніч, або Потопельниця», «Пропала грамота».
«Ціле літо я провів у Павловському і Царському Селі... Майже щовечора
сходилися ми: Жуковський, Пушкін і я».
1832
19 лютого. Гоголя введено в коло літераторів на обіді у відомого
книговидавця Смірдіна.
На початку березня вийшла друком друга частина «Вечорів на хуторі біля
Диканьки», до якої увійшли: «Передмова», «Ніч проти Різдва», «Страшна
помста», «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», «Зачароване місце».
22 квітня — перший вечір у Гоголя. Відомий цензор Нікітенко записав:
«Був на вечорі у Гоголя-Яновського, автора цілком приємних, особливо для
українця, «Повістей пасічника Рудого Панька». Це молодий чоловік, років
25-ти, приємної зовнішності. Одначе у фізіономії його є трохи
лукавства, яке викликає недовір’я до нього. У нього я застав близько
десяти чоловік українців, майже всі вихованці Ніжинської ґімназії».
Йдеться про М. Прокоповича, О. Данилевського, Н. Кукольника, Т. Пащенка,
А. Мокрицького,
Є. Гребінку, В. Любич-Романовича, які складали в Петербурзі найближче
оточення Гоголя.
Працює над комедією «Володимир 3-го ступеня».
Влітку їде у Василівку на Полтавщині.
1833—1834
Робить відчайдушні спроби домогтися, щоб його призначили професором загальної історії в Київському університеті. Не вийшло.
1834
Закінчив працю над книгами «Миргород» та «Арабески». Опублікував статтю «Про малоросійські пісні».
Призначений ад’юнкт-професором загальної історії Санкт-Петербурзького університету.
1835
Залишає викладацьку роботу. Безоглядно віддається літературі.
Вийшла друком збірка «Миргород», до якої увійшли: Частина 1:
«Старосвітські поміщики», «Тарас Бульба»; Частина 2: «Вій», «Повість про
те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем».
Вийшла збірка «Арабески».
1835
Середина березня. Надсилає для «Московского наблюдателя» повість «Ніс».
4 грудня закінчив комедію «Ревізор», яку почав писати на початку жовтня.
1836
19 квітня на петербурзькій сцені поставлено комедію «Ревізор».
1836—1839
Подорож Гоголя по Німеччині та Швейцарії. Гоголь у Парижі
і в Римі — «престолі краси».
1840
Початок душевної кризи, спричиненої смертю близького друга — графа
Йосифа Вієльгорського.
У Відні менш як за два місяці пише план трагедії з історії Запоріжжя,
переробляє й доповнює «Тараса Бульбу» (після ущипливих дорікань
Бєлінського і К° в «непатріотичності»). Пише «Шинель» та три глави
«Мертвих душ».
Поїздка в Росію з Італії для влаштування родинних та фінансових проблем.
У червні повертається до Італії.
1841
Наприкінці року приїжджає в Росію друкувати перший том «Мертвих душ».
1842
Літо. Знову залишає Росію, тепер на 6 років.
Кінець року. Готує до друку повне зібрання власних творів у чотирьох томах.
1842—1847
Гоголь за кордоном. Поволі, але неухильно відходить від мистецтва.
1847
Січень. Готує до друку «Вибрані місця із листування з друзями».
Травень. Пише «Авторську сповідь», у якій пояснює, чому він покидає мистецтво на користь проповіді.
1848
Кінець січня. Відбуває до Святої землі, в Палестину. Наприкінці квітня
повертається до Одеси, звідки їде у Василівку, де пробув весну і літо.
Епідемія й голод в Україні викликають у Гоголя передчуття кінця світу.
1848—1851
Роки духовного просвітлення Гоголя.
Інтенсивна праця над завершенням другого тому «Мертвих душ», які він писав протягом одинадцяти років (з 1840-го).
1852
10 лютого в передчутті смерті доручає графові Толстому,
в якого тоді мешкав, відвезти свої рукописи до митрополита, щоб той
порадив, що можна друкувати, а що ні. Граф, не бажаючи утверджувати
Гоголя в думці про смерть, відмовляється.
Уночі проти 12 лютого Гоголь спалює рукопис другого тому «Мертвих душ».
Коли майже все згоріло, він довго сидів у задумі,
а тоді почав промовляти по-українському: «Негарно ми зробили, негарно,
недобре діло...» На ранок скаржився графові Толстому: «Хотів був спалити
деякі речі, давно для цього приготовлені,
а спалив усе! Яка сила в лукавого, — ось до чого мене підштовхнув! А я
був там багато слушного з’ясував і виклав... із нього всі могли б
зрозуміти й те, що у мене неясне в попередніх творах...»
21 лютого. Гоголя не стало.
За власним визнанням письменника головною думкою всього його життя та творчості було «Як чорта виставити дурнем».
За мотивами творів М.В.Гоголя створено відомі оперні спектаклі:
«Сорочинський ярмарок» М.П. Мусорського, «Черевички» П.І.Чайковського,
«Майская ночь» Н.А. Римського-Корсакова, «Нос» Д.Д.Шостаковича.
«Немає ключа до розгадки Гоголя...
Тим часом, як, наприклад, Пушкін і без «ключа»
зрозумілий.: ніхто над ним не сушив собі голову і нічого
в ньому не розгадував... У Гоголі прикметне не лише те,
що його не розуміють, а й те, що всі відчувають у ньому
присутність цього незбагненного...» Васілій Розанов
«Йдеться про... відреставрування справжнього образу.
А що образ той є і був національний — на те ради немає.
Тільки справжній, отже національний, образ Гоголя
відкриє нам т. зв. таємницю Гоголя...» Євген Маланюк
«Киньте нарешті цю Кацапію і їдьте в Гетьманщину.
Я сам думаю це зробити. Якщо добре порозмислити,
то які ж ми дурні єсьмо!..» «...Туди, туди! до Києва,
до старого прекрасного Києва! Він — наш, а не їхній —
правда?..» З листів М.Гоголя до М.Максимовича
*Детальніше див.:
В. Вересаев. Гоголь в жизни: Систематический свод подлинных свидетельств современников. — Харків: Прапор, 1990.
Василь Яременко; \'Гоголівський період української літератури\'. (*Післямова до книжки http://ababahalamaha...\' title=\'Тарас Бульба'>«Тарас Бульба», 2005, видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»).
2 квітня 2016
У Харкові вийде друком поезія Кузьми Скрябіна
http://cultua.media/...\' height=\'611\' width=\'1000'>
Харківське видавництво «Фоліо» готує до друку видання, в якому будуть зібрані поезії http://cultua.media/...>Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна). http://cultua.media/...>Презентація книжки відбудеться
під час «Книжкового Арсеналу», який триватиме у Києві 20-24 квітня. Про
це повідомлено на сайті газети «Друг читача».
«У http://cultua.media/...>віршах,
які увійшли до книжки, якнайкраще розкривається яскравий талант Кузьми,
його іскрометний гумор, тонкий ліризм і чітка громадянська позиція», –
йдеться в анотації до видання.
У видавництві «Фоліо» вже вийшли друком книжки Скрябіна «Я, “Побєда” і Берлін», «Я, Паштєт і Армія» та «Я, Шонік і Шпіцберген».
Нагадаємо,
Андрій Кузьменко народився в місті Самбір Львівської області 17 серпня
1968 року. Закінчив музичну школу за класом фортепіано. 1989 року
записав першу пісню у складі музичної групи «Скрябін». З того часу став
відомим як співак, автор музики і текстів багатьох десятків пісень, а
також ще і як талановитий письменник.
2 лютого 2015 року Кузьма Скрябін загинув в автомобільній аварії.
1 квітня 2016
В Харькове выпустят книгу Скрябина
1 апреля 2016 г.
http://schema.org/Pe...>
Вечерний Харьков
Харьковское издательство «Фолио» готовит к выпуску издание, в котором будут собраны стихотворения Кузьмы Скрябина.
В стихах, вошедших в книгу, лучше
раскрывается яркий талант Кузьмы, его искрометный юмор, тонкий лиризм и
четкая гражданская позиция. В издательстве «Фолио» уже вышли в свет
книги Скрябина «Я, «Победа» и Берлин», «Я, Паштет и Армия» и «Я, Шоник и
Шпицберген», сообщает http://allbooks.com....>портал «Все книги».
Кузьма Скрябин (настоящее имя –
Андрей Кузьменко) родился в городе Самбор Львовской области 17 августа
1968 г. Окончил музыкальную школу по классу фортепиано. В 1989 г.
записал первую песню в составе музыкальной группы «Скрябин». С тех пор
был известен как певец, автор музыки и текстов, писатель. 2 февраля
2015 г. Кузьма Скрябин погиб в
1 квітня 2016
![](<a target=_blank href="http://1ua.com.ua/manage/fotop/20163/m7464899.jpg">http://1ua.com.ua/ma...</a>\)
30 березня 2016
В университете Каразина открыли аудиторию имени Олеся Гончара
Аудиторию имени выдающегося украинского
писателя Олеся Гончара открыли сегодня, 29 марта, на филологическом
факультете Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина
(ауд. 241).
Мероприятие приурочено ко дню рождения
писателя. Со вступительным словом к собравшимся обратился декан
филологического факультета университета Каразина Юрий Безхутрый. Он
рассказал о жизни и деятельности писателя, который учился на
филологическом факультете университета.
Как отметил ректор университета Виль Бакиров, открытие этой аудитории – исторический момент для вуза.
«Олесь
Гончар – великий писатель и гуманист мирового уровня. Его личность
формировалась в нашем университете. Открытие аудитории – это дань нашего
вуза его творчеству», - подчеркнул Виль Бакиров.
В открытии
аудитории имени Олеся Гончара также приняли участие народный художник
Украины Виктор Ковтун, автор портрета Олеся Гончара, который украшает
стены аудитории, представители Центральной научной библиотеки
университета, Харьковского отделения Национального союза писателей,
представители других общественных ораганизаций, студенты и выпускники
вуза.
Справка. Олесь
Гончар (полное имя - Александр Терентьевич Гончар) – выдающийся
украинский писатель, один из крупнейших представителей украинской
художественной прозы второй половины XX века. Родился 3 апреля в слободе
Суха (ныне - село Сухое на Полтавщине). В 1938 году поступил в
Харьковский университет. В июне 1941 года после третьего курса Олесь
Гончар ушел добровольцем на фронт в составе студенческого батальона.
Летом 1942 года попал в плен, откуда бежал в 1943 году и продолжал
воевать до победы. За боевые заслуги был награжден орденами Красной
Звезды, Славы 3-й степени, тремя медалями «За отвагу». Среди известных
романов писателя – «Знаменосцы», «Человек и оружие», «Тронка», «Собор».
Олесь Гончар занимался и общественной деятельностью. Был председателем
правления Союза писателей Украины, председателем комитета по присуждению
Государственной премии УССР им. Т. Г. Шевченко. С обретением Украиной
независимости активно включился в общественную жизнь, был инициатором
создания Общества украинского языка и Народного Руха Украины. Депутат
Верховной Рады I созыва (1990 - 1994). Академик Академии наук
Украины (1978), Герой Социалистического Труда (1978), Герой
Украины (2005 - посмертно). Почетный доктор Альбертского университета
(Канада, 1992)https://ru.wikipedia...>. Произведения
Олеся Гончара переведены на 67 языков, а творческий опыт писателя
перенимается отечественными и зарубежными мастерами слова.
29 березня 2016
28 березня 2016
![](<a target=_blank href="http://1ua.com.ua/manage/fotop/20163/7072094.jpg">http://1ua.com.ua/ma...</a>\)
27 березня 2016
Готуються до друку
2016
- http://ababahalamaha...\' title=\'Дж.К. Ролінґ'>Дж.К. Ролінґ. «Гаррі Поттер і філософський камінь». ВЕЛИКЕ ІЛЮСТРОВАНЕ ВИДАННЯ. Художник http://ababahalamaha...\' title=\'Джим Кей'>Джим Кей. Подарункове видання (квітень 2016)
- Вільгельм Гауф. «МАЛЕНЬКИЙ МУК». Ілюстрації Ростислава Попського. Подарункове видання. (квітень 2016)
- http://ababahalamaha...\' title=\'Роальд Дал\' class=\'mw-redirect'>Роальд Дал «ВІДЬМИ». Ілюстрації Квентіна Блейка. (травень 2016)
- http://ababahalamaha...\' title=\'Ліна Костенко\' class=\'mw-redirect'>Ліна Костенко «БУЗИНОВИЙ ЦАР». Доповнене і оновлене видання. Ілюстрації Вікторії Ковальчук. Подарункове видання. (вересень 2016)
- http://ababahalamaha...\' title=\'Софія Ус\' class=\'mw-redirect'>Софія Ус / http://ababahalamaha...\' title=\'Іван Малкович\' class=\'mw-redirect'>Іван Малкович «ДІВЧИНКА І БУЗКОВИЙ ВОВК». Подарункове видання (вересень 2016)
- «КАЗКИ АНДЕРСЕНА» з ілюстраціями http://ababahalamaha...\' title=\'Катерина Штанко\' class=\'mw-redirect'>Катерини Штанко. 20 шедеврів Короля Казок в чудових перекладах. 104 стор. Подарункове видання (вересень 2016)
ДОРОСЛІ ВИДАННЯ:
- Юрій Косач. «ДЕНЬ ГНІВУ». Післямова Марка Стеха. Квітень 2016
- Кирило Галушко. «УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ / УКРАИНСКИЙ НАЦИОНАЛИЗМ». Травень 2016
- http://ababahalamaha...\' title=\'Роальд Дал\' class=\'mw-redirect'>Роальд Дал «НАЙКРАЩІ ДОРОСЛІ ОПОВІДАННЯ». (вересень 2016)
- «УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ ХХ СТОЛІТТЯ. 1120 ст. Серія \'У.П.А.\' (квітень 2016)
- http://ababahalamaha...\' title=\'Іван Малкович\' class=\'mw-redirect'>Іван Малкович ПОДОРОЖНИК. Видання 2-ге, доповнене, з найновішими віршами. 288 ст. Серія \'У.П.А.\' (квітень 2016)
- Василь Герасим\'юк «Аnnо афини». 384 ст. Серія \'У.П.А.\' (серпень 2016)
2017
- http://ababahalamaha...\' title=\'Оскар Вайлд\' class=\'mw-redirect'>Оскар Вайлд. «ВЕЛЕТЕНЬ-СЕБЕЛЮБЕЦЬ». З ілюстраціями http://ababahalamaha...\' title=\'Владислав Єрко\' class=\'mw-redirect'>Владислава Єрка. Подарункове видання (вересень 2017)
- Віра Літке. \'ВРЕДНЮЧКА\'. Ілюстрації Яни Гранковської. (вересень 2017). Подарункове видання
- http://ababahalamaha...\' title=\'Дмитро Павличко\' class=\'mw-redirect'>Дмитро Павличко «Золоторогий олень» (вересень 2017)
- УЛЮБЛЕНІ ВІРШІ-3. З ілюстраціями провідних графіків. Подарункове видання. (Вересень 2017)
- http://ababahalamaha...\' title=\'Ліна Костенко\' class=\'mw-redirect'>Ліна Костенко
«ВИБРАНЕ у 2-х томах. Вірші (опубліковані, нові, заборонені радянською
цензурою); історичні романи; авторські коментарі» Вересень 2017
19 березня 2016
|
| Закрити |
